безполице́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безполице́вий | безполице́ва | безполице́ве | безполице́ві |
родовий | безполице́вого | безполице́вої | безполице́вого | безполице́вих |
давальний | безполице́вому | безполице́вій | безполице́вому | безполице́вим |
знахідний | безполице́вий | безполице́ву | безполице́ве | безполице́ві |
орудний | безполице́вим | безполице́вою | безполице́вим | безполице́вими |
місцевий | на/у безполице́вому, безполице́вім | на/у безполице́вій | на/у безполице́вому, безполице́вім | на/у безполице́вих |