безпри́в’язний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпри́в’язний | безпри́в’язна | безпри́в’язне | безпри́в’язні |
родовий | безпри́в’язного | безпри́в’язної | безпри́в’язного | безпри́в’язних |
давальний | безпри́в’язному | безпри́в’язній | безпри́в’язному | безпри́в’язним |
знахідний | безпри́в’язний, безпри́в’язного | безпри́в’язну | безпри́в’язне | безпри́в’язні, безпри́в’язних |
орудний | безпри́в’язним | безпри́в’язною | безпри́в’язним | безпри́в’язними |
місцевий | на/у безпри́в’язному, безпри́в’язнім | на/у безпри́в’язній | на/у безпри́в’язному, безпри́в’язнім | на/у безпри́в’язних |