| безприту́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | безприту́льник | безприту́льники |
| родовий | безприту́льника | безприту́льників |
| давальний | безприту́льникові, безприту́льнику | безприту́льникам |
| знахідний | безприту́льника | безприту́льників |
| орудний | безприту́льником | безприту́льниками |
| місцевий | на/у безприту́льникові, безприту́льнику | на/у безприту́льниках |
| кличний | безприту́льнику | безприту́льники |