| безприча́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безприча́льний | безприча́льна | безприча́льне | безприча́льні |
| родовий | безприча́льного | безприча́льної | безприча́льного | безприча́льних |
| давальний | безприча́льному | безприча́льній | безприча́льному | безприча́льним |
| знахідний | безприча́льний | безприча́льну | безприча́льне | безприча́льні |
| орудний | безприча́льним | безприча́льною | безприча́льним | безприча́льними |
| місцевий | на/у безприча́льному, безприча́льнім | на/у безприча́льній | на/у безприча́льному, безприча́льнім | на/у безприча́льних |
| [діал.] | ||||