безпідста́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпідста́вний | безпідста́вна | безпідста́вне | безпідста́вні |
родовий | безпідста́вного | безпідста́вної | безпідста́вного | безпідста́вних |
давальний | безпідста́вному | безпідста́вній | безпідста́вному | безпідста́вним |
знахідний | безпідста́вний | безпідста́вну | безпідста́вне | безпідста́вні |
орудний | безпідста́вним | безпідста́вною | безпідста́вним | безпідста́вними |
місцевий | на/у безпідста́вному, безпідста́внім | на/у безпідста́вній | на/у безпідста́вному, безпідста́внім | на/у безпідста́вних |