безрезульта́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безрезульта́тний | безрезульта́тна | безрезульта́тне | безрезульта́тні |
родовий | безрезульта́тного | безрезульта́тної | безрезульта́тного | безрезульта́тних |
давальний | безрезульта́тному | безрезульта́тній | безрезульта́тному | безрезульта́тним |
знахідний | безрезульта́тний | безрезульта́тну | безрезульта́тне | безрезульта́тні |
орудний | безрезульта́тним | безрезульта́тною | безрезульта́тним | безрезульта́тними |
місцевий | на/у безрезульта́тному, безрезульта́тнім | на/у безрезульта́тній | на/у безрезульта́тному, безрезульта́тнім | на/у безрезульта́тних |