безрі́дник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безрі́дник | безрі́дники |
родовий | безрі́дника | безрі́дників |
давальний | безрі́дникові, безрі́днику | безрі́дникам |
знахідний | безрі́дника | безрі́дників |
орудний | безрі́дником | безрі́дниками |
місцевий | на/у безрі́дникові, безрі́днику | на/у безрі́дниках |
кличний | безрі́днику | безрі́дники |
[рідко] |