| бе́сселів – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бе́сселів | бе́сселева | бе́сселеве | бе́сселеві |
| родовий | бе́сселевого | бе́сселевої | бе́сселевого | бе́сселевих |
| давальний | бе́сселевому | бе́сселевій | бе́сселевому | бе́сселевим |
| знахідний | бе́сселів, бе́сселевого | бе́сселеву | бе́сселеве | бе́сселеві, бе́сселевих |
| орудний | бе́сселевим | бе́сселевою | бе́сселевим | бе́сселевими |
| місцевий | на/у бе́сселевому, бе́сселевім | на/у бе́сселевій | на/у бе́сселевому, бе́сселевім | на/у бе́сселевих |
| [мат.] | ||||