| блику́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | блику́н | бликуни́ |
| родовий | бликуна́ | бликуні́в |
| давальний | бликуно́ві, бликуну́ | бликуна́м |
| знахідний | бликуна́ | бликуні́в |
| орудний | бликуно́м | бликуна́ми |
| місцевий | на/у бликуно́ві, бликуні́ | на/у бликуна́х |
| кличний | блику́не | бликуни́ |