| блища́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | блища́тися, блища́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | блища́тиметься | блища́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | блищи́ться | блища́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| блищачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | блища́вся, блища́всь | блища́лися, блища́лись |
| жін. р. | блища́лася, блища́лась | |
| сер. р. | блища́лося, блища́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| блища́вшись* | ||
| [рідко] | ||