| бочкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бочкува́тий | бочкува́та | бочкува́те | бочкува́ті |
| родовий | бочкува́того | бочкува́тої | бочкува́того | бочкува́тих |
| давальний | бочкува́тому | бочкува́тій | бочкува́тому | бочкува́тим |
| знахідний | бочкува́тий, бочкува́того | бочкува́ту | бочкува́те | бочкува́ті, бочкува́тих |
| орудний | бочкува́тим | бочкува́тою | бочкува́тим | бочкува́тими |
| місцевий | на/у бочкува́тому, бочкува́тім | на/у бочкува́тій | на/у бочкува́тому, бочкува́тім | на/у бочкува́тих |