| боязкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | боязкува́тий | боязкува́та | боязкува́те | боязкува́ті |
| родовий | боязкува́того | боязкува́тої | боязкува́того | боязкува́тих |
| давальний | боязкува́тому | боязкува́тій | боязкува́тому | боязкува́тим |
| знахідний | боязкува́тий, боязкува́того | боязкува́ту | боязкува́те | боязкува́ті, боязкува́тих |
| орудний | боязкува́тим | боязкува́тою | боязкува́тим | боязкува́тими |
| місцевий | на/у боязкува́тому, боязкува́тім | на/у боязкува́тій | на/у боязкува́тому, боязкува́тім | на/у боязкува́тих |