| бравува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | бравува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | браву́ймо | |
| 2 особа | браву́й | браву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бравува́тиму | бравува́тимемо, бравува́тимем |
| 2 особа | бравува́тимеш | бравува́тимете |
| 3 особа | бравува́тиме | бравува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | браву́ю | браву́ємо, браву́єм |
| 2 особа | браву́єш | браву́єте |
| 3 особа | браву́є | браву́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| браву́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бравува́в | бравува́ли |
| жін. р. | бравува́ла | |
| сер. р. | бравува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бравува́вши | ||