брехуне́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(брехун – про людину) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | брехуне́ць | брехунці́ |
родовий | брехунця́ | брехунці́в |
давальний | брехунце́ві, брехунцю́ | брехунця́м |
знахідний | брехунця́ | брехунці́в |
орудний | брехунце́м | брехунця́ми |
місцевий | на/у брехунце́ві, брехунці́, брехунцю́ | на/у брехунця́х |
кличний | брехунцю́ | брехунці́ |
[розм.] |