| | |
| бунтува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бунтува́тися, бунтува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бунту́ймося, бунту́ймось |
| 2 особа | бунту́йся, бунту́йсь | бунту́йтеся, бунту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бунтува́тимуся, бунтува́тимусь | бунтува́тимемося, бунтува́тимемось, бунтува́тимемся |
| 2 особа | бунтува́тимешся | бунтува́тиметеся, бунтува́тиметесь |
| 3 особа | бунтува́тиметься | бунтува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бунту́юся, бунту́юсь | бунту́ємося, бунту́ємось, бунту́ємся |
| 2 особа | бунту́єшся | бунту́єтеся, бунту́єтесь |
| 3 особа | бунту́ється | бунту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бунту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бунтува́вся, бунтува́всь | бунтува́лися, бунтува́лись |
| жін. р. | бунтува́лася, бунтува́лась |
| сер. р. | бунтува́лося, бунтува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бунтува́вшись |
