більма́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | більма́тий | більма́та | більма́те | більма́ті |
родовий | більма́того | більма́тої | більма́того | більма́тих |
давальний | більма́тому | більма́тій | більма́тому | більма́тим |
знахідний | більма́тий, більма́того | більма́ту | більма́те | більма́ті, більма́тих |
орудний | більма́тим | більма́тою | більма́тим | більма́тими |
місцевий | на/у більма́тому, більма́тім | на/у більма́тій | на/у більма́тому, більма́тім | на/у більма́тих |