біна́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біна́рний | біна́рна | біна́рне | біна́рні |
родовий | біна́рного | біна́рної | біна́рного | біна́рних |
давальний | біна́рному | біна́рній | біна́рному | біна́рним |
знахідний | біна́рний | біна́рну | біна́рне | біна́рні |
орудний | біна́рним | біна́рною | біна́рним | біна́рними |
місцевий | на/у біна́рному, біна́рнім | на/у біна́рній | на/у біна́рному, біна́рнім | на/у біна́рних |