біснува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біснува́тий | біснува́та | біснува́те | біснува́ті |
родовий | біснува́того | біснува́тої | біснува́того | біснува́тих |
давальний | біснува́тому | біснува́тій | біснува́тому | біснува́тим |
знахідний | біснува́того, біснува́тий | біснува́ту | біснува́те | біснува́тих, біснува́ті |
орудний | біснува́тим | біснува́тою | біснува́тим | біснува́тими |
місцевий | на/у біснува́тому, біснува́тім | на/у біснува́тій | на/у біснува́тому, біснува́тім | на/у біснува́тих |