біхромати́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біхромати́чний | біхромати́чна | біхромати́чне | біхромати́чні |
родовий | біхромати́чного | біхромати́чної | біхромати́чного | біхромати́чних |
давальний | біхромати́чному | біхромати́чній | біхромати́чному | біхромати́чним |
знахідний | біхромати́чний | біхромати́чну | біхромати́чне | біхромати́чні |
орудний | біхромати́чним | біхромати́чною | біхромати́чним | біхромати́чними |
місцевий | на/у біхромати́чному, біхромати́чнім | на/у біхромати́чній | на/у біхромати́чному, біхромати́чнім | на/у біхромати́чних |