висмо́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | висмо́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | висмо́люймо | |
2 особа | висмо́люй | висмо́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | висмо́люватиму | висмо́люватимемо, висмо́люватимем |
2 особа | висмо́люватимеш | висмо́люватимете |
3 особа | висмо́люватиме | висмо́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | висмо́люю | висмо́люємо, висмо́люєм |
2 особа | висмо́люєш | висмо́люєте |
3 особа | висмо́лює | висмо́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
висмо́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | висмо́лював | висмо́лювали |
жін. р. | висмо́лювала | |
сер. р. | висмо́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
висмо́лювавши |