ви́спілий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ви́спілий | ви́спіла | ви́спіле | ви́спілі |
родовий | ви́спілого | ви́спілої | ви́спілого | ви́спілих |
давальний | ви́спілому | ви́спілій | ви́спілому | ви́спілим |
знахідний | ви́спілий | ви́спілу | ви́спіле | ви́спілі |
орудний | ви́спілим | ви́спілою | ви́спілим | ви́спілими |
місцевий | на/у ви́спілому, ви́спілім | на/у ви́спілій | на/у ви́спілому, ви́спілім | на/у ви́спілих |