| вистро́млювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вистро́млювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вистро́млюймо | |
| 2 особа | вистро́млюй | вистро́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вистро́млюватиму | вистро́млюватимемо, вистро́млюватимем |
| 2 особа | вистро́млюватимеш | вистро́млюватимете |
| 3 особа | вистро́млюватиме | вистро́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вистро́млюю | вистро́млюємо, вистро́млюєм |
| 2 особа | вистро́млюєш | вистро́млюєте |
| 3 особа | вистро́млює | вистро́млюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вистро́млюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вистро́млював | вистро́млювали |
| жін. р. | вистро́млювала | |
| сер. р. | вистро́млювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вистро́млюваний | ||
| Безособова форма | ||
| вистро́млювано | ||
| Дієприслівник | ||
| вистро́млювавши | ||