| вистрі́пуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вистрі́пуваний | вистрі́пувана | вистрі́пуване | вистрі́пувані |
| родовий | вистрі́пуваного | вистрі́пуваної | вистрі́пуваного | вистрі́пуваних |
| давальний | вистрі́пуваному | вистрі́пуваній | вистрі́пуваному | вистрі́пуваним |
| знахідний | вистрі́пуваний, вистрі́пуваного | вистрі́пувану | вистрі́пуване | вистрі́пувані, вистрі́пуваних |
| орудний | вистрі́пуваним | вистрі́пуваною | вистрі́пуваним | вистрі́пуваними |
| місцевий | на/у вистрі́пуваному, вистрі́пуванім | на/у вистрі́пуваній | на/у вистрі́пуваному, вистрі́пуванім | на/у вистрі́пуваних |