| вису́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вису́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вису́куймо | |
| 2 особа | вису́куй | вису́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вису́куватиму | вису́куватимемо, вису́куватимем |
| 2 особа | вису́куватимеш | вису́куватимете |
| 3 особа | вису́куватиме | вису́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вису́кую | вису́куємо, вису́куєм |
| 2 особа | вису́куєш | вису́куєте |
| 3 особа | вису́кує | вису́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вису́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вису́кував | вису́кували |
| жін. р. | вису́кувала | |
| сер. р. | вису́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вису́кувавши | ||