| витве́рджувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | витве́рджувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | витве́рджуймо | |
| 2 особа | витве́рджуй | витве́рджуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витве́рджуватиму | витве́рджуватимемо, витве́рджуватимем |
| 2 особа | витве́рджуватимеш | витве́рджуватимете |
| 3 особа | витве́рджуватиме | витве́рджуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витве́рджую | витве́рджуємо, витве́рджуєм |
| 2 особа | витве́рджуєш | витве́рджуєте |
| 3 особа | витве́рджує | витве́рджують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| витве́рджуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | витве́рджував | витве́рджували |
| жін. р. | витве́рджувала | |
| сер. р. | витве́рджувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| витве́рджувавши | ||
| [розм.] | ||