| витлума́чуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | витлума́чуваний | витлума́чувана | витлума́чуване | витлума́чувані |
| родовий | витлума́чуваного | витлума́чуваної | витлума́чуваного | витлума́чуваних |
| давальний | витлума́чуваному | витлума́чуваній | витлума́чуваному | витлума́чуваним |
| знахідний | витлума́чуваний, витлума́чуваного | витлума́чувану | витлума́чуване | витлума́чувані, витлума́чуваних |
| орудний | витлума́чуваним | витлума́чуваною | витлума́чуваним | витлума́чуваними |
| місцевий | на/у витлума́чуваному, витлума́чуванім | на/у витлума́чуваній | на/у витлума́чуваному, витлума́чуванім | на/у витлума́чуваних |