| витовкма́чуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | витовкма́чуваний | витовкма́чувана | витовкма́чуване | витовкма́чувані |
| родовий | витовкма́чуваного | витовкма́чуваної | витовкма́чуваного | витовкма́чуваних |
| давальний | витовкма́чуваному | витовкма́чуваній | витовкма́чуваному | витовкма́чуваним |
| знахідний | витовкма́чуваний, витовкма́чуваного | витовкма́чувану | витовкма́чуване | витовкма́чувані, витовкма́чуваних |
| орудний | витовкма́чуваним | витовкма́чуваною | витовкма́чуваним | витовкма́чуваними |
| місцевий | на/у витовкма́чуваному, витовкма́чуванім | на/у витовкма́чуваній | на/у витовкма́чуваному, витовкма́чуванім | на/у витовкма́чуваних |
| [розм.] | ||||