| ви́толочений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́толочений | ви́толочена | ви́толочене | ви́толочені |
| родовий | ви́толоченого | ви́толоченої | ви́толоченого | ви́толочених |
| давальний | ви́толоченому | ви́толоченій | ви́толоченому | ви́толоченим |
| знахідний | ви́толочений | ви́толочену | ви́толочене | ви́толочені |
| орудний | ви́толоченим | ви́толоченою | ви́толоченим | ви́толоченими |
| місцевий | на/у ви́толоченому, ви́толоченім | на/у ви́толоченій | на/у ви́толоченому, ви́толоченім | на/у ви́толочених |