| ви́тончити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́тончити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́тончімо, ви́тончім | |
| 2 особа | ви́тончи | ви́тончіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́тончу | ви́тончимо, ви́тончим |
| 2 особа | ви́тончиш | ви́тончите |
| 3 особа | ви́тончить | ви́тончать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́тончив | ви́тончили |
| жін.р. | ви́тончила | |
| сер.р. | ви́тончило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́тончений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́тончено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́тончивши | ||