| ви́торопити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́торопити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́торопімо, ви́торопім | |
| 2 особа | ви́торопи | ви́торопіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́тороплю | ви́торопимо, ви́торопим |
| 2 особа | ви́торопиш | ви́торопите |
| 3 особа | ви́торопить | ви́тороплять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́торопив | ви́торопили |
| жін.р. | ви́торопила | |
| сер.р. | ви́торопило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́торопивши | ||
| [розм.] | ||