| витру́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | витру́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | витру́чуймо | |
| 2 особа | витру́чуй | витру́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витру́чуватиму | витру́чуватимемо, витру́чуватимем |
| 2 особа | витру́чуватимеш | витру́чуватимете |
| 3 особа | витру́чуватиме | витру́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витру́чую | витру́чуємо, витру́чуєм |
| 2 особа | витру́чуєш | витру́чуєте |
| 3 особа | витру́чує | витру́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| витру́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | витру́чував | витру́чували |
| жін. р. | витру́чувала | |
| сер. р. | витру́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| витру́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| витру́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| витру́чувавши | ||
| [діал.] | ||