| ви́тупитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́тупитися, ви́тупитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ви́тупиться | ви́тупляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́тупився, ви́тупивсь | ви́тупилися, ви́тупились |
| жін.р. | ви́тупилася, ви́тупилась | |
| сер.р. | ви́тупилося, ви́тупилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́тупившись | ||