| ви́турити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́турити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́турімо, ви́турім | |
| 2 особа | ви́тури | ви́туріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́турю | ви́туримо, ви́турим |
| 2 особа | ви́туриш | ви́турите |
| 3 особа | ви́турить | ви́турять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́турив | ви́турили |
| жін.р. | ви́турила | |
| сер.р. | ви́турило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́турений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́турено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́туривши | ||