| ви́турлити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́турлити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́турлімо, ви́турлім | |
| 2 особа | ви́турли | ви́турліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́турлю | ви́турлимо, ви́турлим |
| 2 особа | ви́турлиш | ви́турлите |
| 3 особа | ви́турлить | ви́турлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́турлив | ви́турлили |
| жін.р. | ви́турлила | |
| сер.р. | ви́турлило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́турливши | ||
| [розм.] | ||