| виту́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | виту́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | виту́рюймо | |
| 2 особа | виту́рюй | виту́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виту́рюватиму | виту́рюватимемо, виту́рюватимем |
| 2 особа | виту́рюватимеш | виту́рюватимете |
| 3 особа | виту́рюватиме | виту́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виту́рюю | виту́рюємо, виту́рюєм |
| 2 особа | виту́рюєш | виту́рюєте |
| 3 особа | виту́рює | виту́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виту́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виту́рював | виту́рювали |
| жін. р. | виту́рювала | |
| сер. р. | виту́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| виту́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| виту́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| виту́рювавши | ||
| [розм.] | ||