| ви́тятий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́тятий | ви́тята | ви́тяте | ви́тяті |
| родовий | ви́тятого | ви́тятої | ви́тятого | ви́тятих |
| давальний | ви́тятому | ви́тятій | ви́тятому | ви́тятим |
| знахідний | ви́тятий | ви́тяту | ви́тяте | ви́тяті |
| орудний | ви́тятим | ви́тятою | ви́тятим | ви́тятими |
| місцевий | на/у ви́тятому, ви́тятім | на/у ви́тятій | на/у ви́тятому, ви́тятім | на/у ви́тятих |