| виу́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | виу́чуватися, виу́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | виу́чуймося, виу́чуймось | |
| 2 особа | виу́чуйся, виу́чуйсь | виу́чуйтеся, виу́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виу́чуватимуся, виу́чуватимусь | виу́чуватимемося, виу́чуватимемось, виу́чуватимемся |
| 2 особа | виу́чуватимешся | виу́чуватиметеся, виу́чуватиметесь |
| 3 особа | виу́чуватиметься | виу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виу́чуюся, виу́чуюсь | виу́чуємося, виу́чуємось, виу́чуємся |
| 2 особа | виу́чуєшся | виу́чуєтеся, виу́чуєтесь |
| 3 особа | виу́чується | виу́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виу́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виу́чувався, виу́чувавсь | виу́чувалися, виу́чувались |
| жін. р. | виу́чувалася, виу́чувалась | |
| сер. р. | виу́чувалося, виу́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| виу́чувавшись | ||