| ви́франчений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́франчений | ви́франчена | ви́франчене | ви́франчені |
| родовий | ви́франченого | ви́франченої | ви́франченого | ви́франчених |
| давальний | ви́франченому | ви́франченій | ви́франченому | ви́франченим |
| знахідний | ви́франченого, ви́франчений | ви́франчену | ви́франчене | ви́франчених, ви́франчені |
| орудний | ви́франченим | ви́франченою | ви́франченим | ви́франченими |
| місцевий | на/у ви́франченому, ви́франченім | на/у ви́франченій | на/у ви́франченому, ви́франченім | на/у ви́франчених |
| [розм.] | ||||