| вихваля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вихваля́тися, вихваля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вихваля́ймося, вихваля́ймось | |
| 2 особа | вихваля́йся, вихваля́йсь | вихваля́йтеся, вихваля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихваля́тимуся, вихваля́тимусь | вихваля́тимемося, вихваля́тимемось, вихваля́тимемся |
| 2 особа | вихваля́тимешся | вихваля́тиметеся, вихваля́тиметесь |
| 3 особа | вихваля́тиметься | вихваля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихваля́юся, вихваля́юсь | вихваля́ємося, вихваля́ємось, вихваля́ємся |
| 2 особа | вихваля́єшся | вихваля́єтеся, вихваля́єтесь |
| 3 особа | вихваля́ється | вихваля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вихваля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вихваля́вся, вихваля́всь | вихваля́лися, вихваля́лись |
| жін. р. | вихваля́лася, вихваля́лась | |
| сер. р. | вихваля́лося, вихваля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вихваля́вшись | ||