| ви́хватитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́хватитися, ви́хватитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́хватімося, ви́хватімось, ви́хватімся | |
| 2 особа | ви́хватися, ви́хватись | ви́хватіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́хвачуся, ви́хвачусь | ви́хватимося, ви́хватимось, ви́хватимся |
| 2 особа | ви́хватишся | ви́хватитеся, ви́хватитесь |
| 3 особа | ви́хватиться | ви́хватяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́хватився, ви́хвативсь | ви́хватилися, ви́хватились |
| жін.р. | ви́хватилася, ви́хватилась | |
| сер.р. | ви́хватилося, ви́хватилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́хватившись | ||