ви́хилений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ви́хилений | ви́хилена | ви́хилене | ви́хилені |
родовий | ви́хиленого | ви́хиленої | ви́хиленого | ви́хилених |
давальний | ви́хиленому | ви́хиленій | ви́хиленому | ви́хиленим |
знахідний | ви́хилений | ви́хилену | ви́хилене | ви́хилені |
орудний | ви́хиленим | ви́хиленою | ви́хиленим | ви́хиленими |
місцевий | на/у ви́хиленому, ви́хиленім | на/у ви́хиленій | на/у ви́хиленому, ви́хиленім | на/у ви́хилених |