| виїжджа́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | виїжджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | виїжджа́ймо | |
| 2 особа | виїжджа́й | виїжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виїжджа́тиму | виїжджа́тимемо, виїжджа́тимем |
| 2 особа | виїжджа́тимеш | виїжджа́тимете |
| 3 особа | виїжджа́тиме | виїжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виїжджа́ю | виїжджа́ємо, виїжджа́єм |
| 2 особа | виїжджа́єш | виїжджа́єте |
| 3 особа | виїжджа́є | виїжджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виїжджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виїжджа́в | виїжджа́ли |
| жін. р. | виїжджа́ла | |
| сер. р. | виїжджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| виїжджа́вши | ||