| вректи́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (наврочити) | ||
| Інфінітив | вректи́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вречі́мо, вречі́м | |
| 2 особа | вречи́ | вречі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вречу́ | вречемо́, врече́м |
| 2 особа | врече́ш | вречете́ |
| 3 особа | врече́ | вречу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | врік | врекли́ |
| жін.р. | врекла́ | |
| сер.р. | врекло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| врі́кши | ||