відва́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відва́жний | відва́жна | відва́жне | відва́жні |
родовий | відва́жного | відва́жної | відва́жного | відва́жних |
давальний | відва́жному | відва́жній | відва́жному | відва́жним |
знахідний | відва́жний, відва́жного | відва́жну | відва́жне | відва́жні, відва́жних |
орудний | відва́жним | відва́жною | відва́жним | відва́жними |
місцевий | на/у відва́жному, відва́жнім | на/у відва́жній | на/у відва́жному, відва́жнім | на/у відва́жних |