| відвоюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відвоюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відвою́ймо | |
| 2 особа | відвою́й | відвою́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відвою́ю | відвою́ємо, відвою́єм |
| 2 особа | відвою́єш | відвою́єте |
| 3 особа | відвою́є | відвою́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відвоюва́в | відвоюва́ли |
| жін.р. | відвоюва́ла | |
| сер.р. | відвоюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відвойо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відвойо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відвоюва́вши | ||