відлу́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відлу́чений | відлу́чена | відлу́чене | відлу́чені |
родовий | відлу́ченого | відлу́ченої | відлу́ченого | відлу́чених |
давальний | відлу́ченому | відлу́ченій | відлу́ченому | відлу́ченим |
знахідний | відлу́чений, відлу́ченого | відлу́чену | відлу́чене | відлу́чені, відлу́чених |
орудний | відлу́ченим | відлу́ченою | відлу́ченим | відлу́ченими |
місцевий | на/у відлу́ченому, відлу́ченім | на/у відлу́ченій | на/у відлу́ченому, відлу́ченім | на/у відлу́чених |