відлу́щуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відлу́щуваний | відлу́щувана | відлу́щуване | відлу́щувані |
родовий | відлу́щуваного | відлу́щуваної | відлу́щуваного | відлу́щуваних |
давальний | відлу́щуваному | відлу́щуваній | відлу́щуваному | відлу́щуваним |
знахідний | відлу́щуваний | відлу́щувану | відлу́щуване | відлу́щувані |
орудний | відлу́щуваним | відлу́щуваною | відлу́щуваним | відлу́щуваними |
місцевий | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваній | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваних |