| відлю́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відлю́дний | відлю́дна | відлю́дне | відлю́дні |
| родовий | відлю́дного | відлю́дної | відлю́дного | відлю́дних |
| давальний | відлю́дному | відлю́дній | відлю́дному | відлю́дним |
| знахідний | відлю́дний, відлю́дного | відлю́дну | відлю́дне | відлю́дні, відлю́дних |
| орудний | відлю́дним | відлю́дною | відлю́дним | відлю́дними |
| місцевий | на/у відлю́дному, відлю́днім | на/у відлю́дній | на/у відлю́дному, відлю́днім | на/у відлю́дних |