| відляга́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відляга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відляга́тиме | відляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відляга́є | відляга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відляга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відляга́в | відляга́ли |
| жін. р. | відляга́ла | |
| сер. р. | відляга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відляга́вши* | ||