| відмо́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмо́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмо́вмо | |
| 2 особа | відмо́в | відмо́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́влю | відмо́вимо, відмо́вим |
| 2 особа | відмо́виш | відмо́вите |
| 3 особа | відмо́вить | відмо́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмо́вив | відмо́вили |
| жін.р. | відмо́вила | |
| сер.р. | відмо́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відмо́влений | ||
| Безособова форма | ||
| відмо́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| відмо́вивши | ||